середу, 8 жовтня 2008 р.

Про яблуньку, яка рано розцвіла


Молоденька самовпевнена нетерпляча яблунька жила у великому саду. Незважаючи на всі перестороги старших, досвідчених яблунь, вона вирішила обов’язково весною зацвісти. Правда, зацвіла вона маленькими, жалюгідними рідкими квіточками, бо звідки було взяти юній красуні сили й соків для справжнього великого цвітіння: треба ж було зміцнити свій стовбур і крону. Квіти скоро втратили пелюстки, і щаслива яблунька відчула зав”язь плодів своїх гілках. Ось тут і збулося пророцтво старших яблунь. Хоч плодів було небагато, але й вони були заважкі для молодого деревця. Тонкі гілки гнулися від непосильного тягаря. Корені ледь встигали живити плоди своїми соками. Деякі яблука, не дозрівши, падали. Яблунтка перестала рости, оскільки всі свої сили вона віддала плодам. Її ровесниці в призначений час зацвіли, виросли стрункими, сильними і гарними. Їх гілкам чого було боятися тягаря плодів – їх зміцніле коріння могло живити і яблука, і яблуню. А та яблунька, що рано зацвіла, так і лишиася низькорослою, стала негарною, зістаріла в юності. Всі жаліли її, але ніяк не могли допомогти.

вівторок, 7 жовтня 2008 р.

Виховання дівчинки –майбутньої жінки

Дівчинко моя мила,
Ти блискавкою броси
Серце мені затьмила.
Глянь чаклування дівчаче, -
Шукає поводиря
Серце моє незряче.
Д.Павличко
Сьогоднішні старшокласники ставлять перед батьками значно більше проблем, ніж їхні ровесники шістдесятих років. Збільшення розриву між темпами статевого дозрівання молодої людини і досягнення нею соціальної зрілості розширило діапазон суперечностей між спрямованістю сексуальних інтересів юнацтва, прагнення бути дорослим і вимогами в сім”ї. В.О.Сухомлинський зазначив: “Наше завдання – досягти того, щоб до моменту пробудження статевого інстинкту розум дитини був підготовлений до тієї величезної роботи душі, яка пов”язана із ставленням мужчини і жінки”.
Щоб вирватися з павутини уваги дорослих, доводиться робити різкий рух, зовсім не так чинити, як хотілося б, а батьки навіть не розуміють цього. Старшокласники відчувають підсвідомо, що потребують руки поводиря, але в той же час прагнуть до незалежності, влада дорослих набридла їм за всі попередні роки. В цей час діти знаходять собі “героїв” на стороні й потрапляють під вплив сильної, але не обов”язково моральної особистості, або знаходять місце в будь-якій групі.
Немало ускладнень і в спілкуванні з протилежною статтю. Ще недавно дівчатка зовсім не створювали інтересу нікчемним, безсмислим племенем, а тепер в голову приходять зовсім інші думки.
“Коли дівчина стоїть на порозі перетворення в жінку, - відмічає американський педіатр Бенджамін Спок, - краще , краще якщо вона буде чекати з радістю, а не в страхові й незадоволенні”. Пояснююци дівчинці, що таке менструація, крще всього підкреслити, що це підготовка організму до того часу, коли дівчинка стане мамою. Важливо також навчити дівчину правилам особистої гігієни в цей період.
Спорт, режим дня, гігієнічні процедури допоможуть вашим дівчаткам відчути себе здоровими, бадьорими, нададуть гармонії тілу. Але варто звернути увагу ще на одне типове жіноче надбання – жіночність.
Що ж таке жіночність?
Перш за все жіночність пов”язана із зовнішнім виглядом дівчини, її фізичними даними. Важливі елементи зовнішнього вигляду дівчини – постава і хода. Додамо тільки, що, наприклад, модний і зручний спортивний одяг – штани, светр, куртка – дають змогу дівчині йти швидким, вільним кроком. Однак це не означає, що можна крокувати дуже широко і перевалюючись. Це тим більше некрасиво, якщо на тобі плаття.
Жіночність означає і певну манеру поведінки. І моральне обличчя.
Дівчина повинна бути граціозна, без зайвих рухів і тим більше без надмірного жестикулювання.
Жіночність передбачає м”якість, ніжність, вишуканість манер. Некрасиво голосно розмовляти, або голосно сміятися, особливо в громадських місцях. Така надмірна вільність, інакше кажучи, розв”язність не личить нікому. Отже, жіночність – дуже об”ємне поняття і, власне кажучи, майже все про, про що ми будемо говорити далі, має з нею тісний зв”язок.
Вам, мабуть, цікаво перевірити, чи правильно складаються ваші взаємини з дітьми. Для цього дайти відповіді н запитання. (Див.додаток).
А зараз поговоримо про сімейні ускладнення, які пов”язані зі ставленням батьків до кохання дітей. Почнемо з такого листа.
“Мені 15 років. Я часто думаю, чому ми, молоді, не можемо порозумітися зі старшим поколінням. Нам кажуть: “Підростете і зрозумієте, що все – для вашого ж щастя”. Що для щастя? Необхідність весь час ховатися, боятися виявити відверто свої почуття? Не дивно, що мої ровесники тримають своє кохання у таємниці від найрідніших людей. Дивлюсь я на подруг: одній батьки категорично заборонили не тільки дружити, а й спілкуватися з хлопцями, другу сварять, називають “повією”, третю б”ють і не випускають увечері з дому. І думаю: невже для того, щоб дати волю своїм почуттям, треба тікати світ за очі?”
Ось фрагмент іншої сповіді.
“Я можу з абсолютною точністю сказати, що коли трапляється мені хоч ненароком зачепити тему кохання, мама обов”язково зауважить: “Я в твої роки про таке не думала”. От і я гадаю: може, моя мама тому й живе з татом, як кіт з собакою, через те, що в молодості про кохання не думала?”
У запитанні дівчини є сенс. Справді, чому в культурі міжстатевих відносин юних зацікавлені всі батьки, і водночас більшість з ни уникає теми кохання? У колі сім”ї ми говоримо про любов до сім”ї, батьків, рідної землі, музики, живопису і найрідше – про людську любов. Чому?
(Відповіді батьків).
Так, ми погоджуємося з тим, що справжнє кохання можливе тільки у зрілому віці. Але ж коли і як настає зрілість? Чому багато молодих людей так і не можуть досягти цієї зрілості? Психологи переконані – тому, що, уникаючи теми кохання, забороняючи дружбу хлопців і дівчат, ми ніби виправдовуємо існування подвійної моралі в міжстатевих стосунках.
Розповідати дівчатам про етапи змін і дорослості, які проходять у зв”язку з цим в їх організмі, краще розмовляючи окремо з дівчиною і юнаком.
Інша справа – розмова про кохання, під час якої мова піде про благородство і культуру почуттів, поваги одне до другого. Дуже важливо не звертати конкретну увагу на цю тему точно зважену, продуману, і робити це спокійно, без зайвих емоцій, або, навпаки, призирливої високомірності.
Більшість дорослих важко виходять за рамки розмови, що лежить в біологічній площині, про любов, емоційні сторони сексуальності, деяких специфічних моментах взаємовідносин, бажають мовчати або задовілняються загальними фразами.
Обговорюючи з донькою питання статевих стосунків, раджу скористатися оповіданням Є.Пермяка “Про яблуньку, яка рано розцвіла” (Див. Додаток).
Отже, “боротьба” батьків із закоханістю дітей за збереження їхньої моральності не сприяє, а заважає формуванню моральних основ поведінки в міжстатевих стосунках. Чим більше буде довір”я наших дітей до нас самих, чим більше чуйності й такту ми виявимо до їхніх почуттів, тим оптимальнішим буде наш виховний вплив. Не забороняти дружбу, міжстатеві контакти, а навпаки, вчити їх розвивати на засадах чесності, взаєморозуміння, взаємоповаги і взаємопідтримки.
А в житті жінки найголовніше – стати матір”ю. До цього ми всі готуємося (і повинні готуватися) з дитинства: спочатку граємо в “дочки-матері”, потім зростаємо, дорослішаємо. І дуже важливо зараз зрозуміти, що начебто забава, дрібниця – “погратися цигаркою” – може невиправно позначитися на майбутній дитині ще до її народження.
Подумайте над цим.вчіть своїх дівчат бути розумними і жити саме сваїм розуом, а не сліпим наслідуванням моди чи свого оточення.
Здалеку до на прийшов звичай звеселяючими напоями. Часте випивання призводить до розвитку важкої хвороби – алкоголізму. Особливо це страшно для жінок. Тонка, вразлива жіноча психіка швидше за чоловічу руйнується під впливом регулярних отруєнь алкоголем. Потрібні великі зусилля, щоб повернути людину до нормального життя.
Ваші дівчата стають дорослими і вже повинні вміти вибирати друзів. В оточенні не повинно бути людей, які не можуть обійтися без чарки, не кажучи вже про те, що саме донька має уникати вживання спиртного. Навчіть своїх дітей уникати вечірок, які збираються з метою випити, і людей, які не уявляють собі веселощів без випивки.
Протягом багатьох віків письменники, поети, художники присвячують свої твори прекрасному почуттю – любові. Любов – це суто індивідуальне почуття, яке кожна людина переживає по-своєму. В любові закладена велика сила, яка допоможе людині відкинути егоїзм, стати кращою, добрішою, сміливішою. Під впливом любові життя людини нібито освітлюється ніжним світлом, а серце наповнює тепло, ласкава хвиля.
Справжнє кохання – яскрве і незвичайне явище, яке передбачає глибоку повагу, почуття товариськості й відвертості, прагнення оберігати коханого. Це не дурманна жменька щастя, а всеосяжне почуття.
Не завжди дівчата здатні розібратися, де знаходиться межа між дружбою і коханням. Інколи дружбу сприймають за кохання, буває і навпаки. Нерідко дружбапереростає в любов. Не завжди дівчата можутьвідрізнити кохання від закоханості. В таких випадках їм повинні допомогти самеви – їхні батьки.
Ви повинні дати їм зрозуміти, щовони повинні пам”ятати: хлопець, який прагне до фізичної близькості з дівчиною, як правило, не любить її , а лише задовольняє свій статевий потяг. Щиро закоханий буде берегти свою кохану і свої почуття до неї, ніколи не буде зазіхати на її гідність і цнотливість.
Кожна дівчина повинна берегти себе. Не поспішати пізнати те, що нікуди від неї не дінеться. Ставитися до себе з повагою. Вона повинна знати, що жінка віками зберігала за собою право визначати межі стосунків. А іноді ми про це забуваємо.
Серед якостей, які подобаються хлопцям, на першому місці виявилась доброта, скромність, розум, жіночність і вірність. А серед якостей, які найбільше засуджуються, - розпуста, легковажність, паління, кривляння, балакучість, враховуйте це. Не піклуються про свою репутацію тільки дівчата з обеженим духовним життям, зіст якого складають розваги, вбрання, легкі “перемоги” і нескінченна зміна залицяльників. Таким не дано пізнати справжнє почуття.
Саме ви, батьки, повинні допоогти виховати в своїх доньках майбутніх матерів, гідних цього слова. Бо, що потрібно потрібно для щосливого життя молодих людей – певні духовні цінності – любов, прив”язаність, віра, що поряд є людина, готова ділити з тобою горе і радість, рука в руку пройти з тобою важку дорогу життя.